Патологія, коли злоякісна пухлина з нирки добирається аж до серця, належить до рідкісних і вкрай важких. Операції з видалення таких пухлин надскладні, з великим ризиком виникнення кровотеч, які не завжди вдається зупинити. Але судинні хірурги і кардіохірурги Львівської обласної клінічної лікарні пішли на ризик і прооперували 70-річного чоловіка. Результат – пацієнт живий, уже на другий день після операції поривався йти додому, у нього безліч планів на майбутнє.
Пацієнт Віктор Миколайович належить до тієї групи людей, хто не любить ходити по лікарях. Тож коли у нього почали боліти і набрякати ноги, спершу терпів, вдавався до народних засобів лікування, користі від яких було мало, а біль наростав. Врешті-решт діти змусили батька піти на консультацію до лікаря в районну лікарню. Медики спершу подумали, що у чоловіка тромбоз глибоких вен. Та після обстеження, зокрема на комп’ютерному томографі, поставили інший діагноз: злоякісна пухлина правої нирки. Вона зовсім знищила нирку, проросла у нижню порожнисту вену і по ній почала розростатися вверх, дісталася аж до передсердя і на шляху проростання заблокувала вену лівої нирки, печінкову вену,клубові вени. Ліва нирка і печінка практично не працювали.
Пацієнта відразу скерували до Львова. В Україні операції з видалення таких пухлин роблять лише у Львові і Києві: у Львові зробили 10 схожих операцій, у столиці – дві. Тож 15 лютого хворий уже був у відділенні судинної хірургії обласної лікарні. Його відразу почали готувати до операції, бо часу відтермінувати її хоч на день не було.
«Операції, коли пухлини нирок проростають у нижню порожнисту вену, ми проводимо вже 25 років. Але вони проростають по-різному: буває, що проростають всього на кілька сантимертів, або перекривають ниркову вену здорової нирки, або печінкову вену. Таких операцій ми зробили 77. А щоб злоякісна пухлина добралася аж до передсердя, то таких випадків небагато. Ми зробили 10 таких операцій. У нас є пацієнт, який після такої операції живе вже 23-й рік», – сказав судинний хірург, професор Ігор Кобза.
Операція дуже ризикована. Річ у тім, що метастази, які поширюються організмом, вростають в стінки судин, інколи настільки щільно перекривають їх, що дістати їх звідки неможливо. У будь-який момент судина може розірватися і виникнути кровотеча, яку неможливо зупинити.
«Є й інший ризик. При забиранні метастаз у нижній частині порожнистої вени, в будь-який момент частинка пухлини може обірватися, долетіли до серця, легень і викликати масивну легеневу тромбоемболію. Тоді шанси врятувати пацієнта дорівнюють нулю. Аби цього не сталося, хворому розрізають грудину і перекривають порожнисту вену у верхній частині, біля серця, поки у нижній частині чистять судину від метастаз. Але такі операції дуже травматичні. І чим більша травма, тим вища вірогідність того, що пацієнт може померти», – пояснив судинний хірург Тарас Кобза.
Та Віктора Миколайовича вперше у Львові вирішили прооперувати за іншою методикою. Судинні хірурги і кардіохірурги об’єднали свої зусилля і вміння. До операційної бригади, окрім професора Ігоря Кобзи, увійшли судинний хірург Тарас Кобза, хірурги-асистенти Юлія Мота, Юрій Хоркавий і кардіохірурги Тарас Рудик і Андрій Саганський.
Аби зменшити травматичність під час операції, порожнисту вену біля серця вирішили перекрити, не розрізаючи грудину, з мінідоступу. Кардіохірурги цього року зробили низку вдалих операцій на серці з мінімального доступу, тож мають певний досвід. Тож поки професор Ігор Кобза і судинний хірург Тарас Кобза спеціальними інструментами вичищали порожнисту вену від пухлини, кардіохірурги Тарас Рудик і Андрій Саганський перекрили цю вену вгорі, при вході до серця, чим на 50% зменшили травматичність операції.
Операція тривала понад чотири години й завершилася успішно. Праву нирку чоловікові видалили, з нижньої порожнистої вени вдалося витягнути пухлину довжиною 15 см і шириною 3см. Клубові вени, вени лівої нирки, печінки почистили, відновили по них кровотік. Обстеження пацієнта, яке провели вже після операції, показало: ліва нирка і печінка запрацювали, аналізи в нормі.
На початку березня Віктора Миколайовича планують виписати додому, де за ним спостерігатиме онколог.
«Я готовий хоч уже йти додому. Ви бачили, як я нині впевнено ходив по коридору? (звертається до хірурга Юлії Моти). Почуваюся добре, дякую Богу, що послав мені таких лікарів», – каже Віктор Миколайович.